ізольований, окремий
Von der Umgebung räumlich oder physisch getrennt oder abgeschirmt.
Просторово або фізично відокремлений чи ізольований від навколишнього середовища.
-
Das Haus liegt sehr isoliert im Wald.— Будинок стоїть дуже віддалено в лісі.
-
Er lebt in einer isolierten Lage.— Він живе в ізольованому місці.
-
Nach der Diagnose lebte er wochenlang isoliert von seiner Familie.— Після постановки діагнозу він тижнями жив окремо від своєї родини.
Синонимы
Антонимы