керівний
Die Regierung stellend oder die Staatsgewalt ausübend.
Той, хто утворює уряд або здійснює державну владу.
-
Die regierungsführende Partei gewann die Wahl.— Партія, яка керує урядом, виграла вибори.
-
Das Land braucht eine stabile regierungsführende Koalition.— Країні потрібна стабільна коаліція, яка керуватиме урядом.
-
Die regierungsführenden Organe trafen eine Entscheidung.— Керівні урядові органи ухвалили рішення.
Антонимы