керований, під владою
Von einer Regierung oder einer Person in einer Machtposition geleitet oder beherrscht.
Керований або під контролем уряду чи особи, яка перебуває при владі.
☞ Дієприкметник II від дієслова „regieren“ часто вживається як прикметник.
-
Das von Königen regierte Land war sehr reich.— Країна, якою правили королі, була дуже багатою.
-
Die regierte Bevölkerung forderte mehr Freiheit.— Піддані вимагали більше свободи.
-
Dieses Gebiet wurde lange Zeit anders regiert.— Цим регіоном протягом довгого часу керували інакше.
Синонимы
Антонимы