невинний, безвинний
Nicht die Ursache für ein Unrecht, ein Verbrechen oder einen Fehler tragend; unschuldig.
Не є причиною несправедливості, злочину чи помилки; невинний.
-
Der Angeklagte ist absolut schuldlos.— Обвинувачений є абсолютно невинним.
-
Sie blickte ihn mit einem schuldlosen Gesicht an.— Вона дивилася на нього з невинним виразом обличчя.
-
Er wurde als schuldlos entlastet.— Його визнали невинним.
-
Der Fahrer ist an dem Unfall völlig schuldlos.— Водій не має жодної провини в цій аварії.
Синонимы
Антонимы