unterscheiden

§Значения

розрізняти

Zwei oder mehr Dinge als verschieden oder nicht identisch wahrnehmen.

Сприймати дві або більше речі як різні або неідентичні.

нейтральное

Ich kann die beiden Zwillinge kaum unterscheiden.

— Я ледве можу відрізнити цих двох близнюків.
Er hat die echten von den falschen Münzen nicht unterschieden.

— Він не зміг відрізнити справжні монети від фальшивих.

Синонимы

розрізняти, розрізняти одне від одного

Einen Unterschied zwischen Dingen oder Personen feststellen oder machen.

Виявити або визначити відмінність між речами чи людьми.

нейтральное

☞ Часто з прийменником «zwischen».

Man muss hier streng zwischen Theorie und Praxis unterscheiden.

— Тут необхідно чітко розрізняти теорію та практику.
Wir unterscheiden zwischen Privatpersonen und Firmen.

— Ми розрізняємо приватних осіб та компанії.
Der Lehrer unterscheidet zwischen richtigen und falschen Antworten.

— Вчитель розрізняє правильні та неправильні відповіді.

Антонимы

відрізнятися, бути особливим

Sich von anderen abheben oder eine besondere Eigenschaft besitzen.

Виділятися серед інших або мати якусь особливу властивість.

возвышенное

☞ Переважно узворотне: «відрізнятися».

Seine Werke unterscheiden sich stark von denen seiner Kollegen.

— Його твори сильно відрізняються від творів його колег.
Das neue Modell unterscheidet sich kaum vom alten.

— Нова модель майже не відрізняється від старої.

відрізнятися

Einen Unterschied in einem bestimmten Aspekt oder Merkmal aufweisen.

Мати відмінність у певному аспекті або ознаці.

Die beiden Modelle unterscheiden sich stark in der Ausstattung.

— Ці дві моделі сильно відрізняються за комплектацією.

unterscheidend	Präsens
unterschieden	Perfekt