випадковий, без плану
Ohne Absicht oder Plan geschehen; durch Zufall verursacht.
Відбувається без наміру чи плану; спричинено випадковістю.
-
Wir haben uns zufällig im Park getroffen.— Ми випадково зустрілися в парку.
-
Das war ein zufälliger Fund auf dem Dachboden.— Це було випадкове знахідка на горищі.
-
Die Begegnung war völlig zufällig.— Ця зустріч була абсолютно випадковою.
Синонимы
Антонимы