притулок, убіжище
Ein Ort oder ein Zustand, der Schutz vor Gefahr, Verfolgung oder Unheil bietet.
Місце або стан, який забезпечує захист від небезпеки, переслідування чи лиха.
-
Die Insel bot den Flüchtlingen Zuflucht.— Острів став притулком для біженців.
-
Sie suchten in der Kirche Zuflucht vor dem Sturm.— Вони шукали притулку в церкві від шторму.