Перевод
Интерфейс
Существительное Частотностьtop-10000CEFR C1
das

Entreißen

[ɛntˈraɪ̯sn̩]
По слогам ent|rei|ßen
§ Грамматика
Genitiv
des Entreißens
§Значения
виривання, вихоплювання
Der gewaltsame oder plötzliche Akt, etwas aus einem Griff oder einer Position zu ziehen.
Насильницький або раптовий акт витягання чого-небудь з хватки чи з певного положення.
нейтральное
  1. Das plötzliche Entreißen des Buches erschreckte sie.
    — Раптове виривання книги налякало її.
  2. Ein heftiges Entreißen der Hand war nötig.
    — Було необхідно різко вирвати руку.
Синонимы
dieEntwendung
відібрання, позбавлення
Die gewaltsame Entnahme von etwas, oft im übertragenen Sinne für den Verlust von Besitz oder Rechten.
Насильницьке вилучення чого-небудь; часто в переносному сенсі — втрата майна або прав.
возвышенное
  1. Das Entreißen der Freiheiten war ein schwerer Schlag.
    — Позбавлення свобод стало важким ударом.
  2. Sie kämpften gegen das Entreißen ihres Erbes.
    — Вони боролися проти позбавлення їх спадщини.
§Идиомы
  • jemandem das Wort aus dem Mund entreißen
    — Вихопити у когось слова з вуст
§Однокоренные
reißen
рвати, відривати
derRiss
розрив, тріщина
reißend
захоплюючий, захватний
§Связанные слова
derRaub·dieEntwendung·derEntzug
Глагол Частотностьtop-25000CEFR C1

entreißen

[ɛnˈtʁaɪ̯sn̩]
По слогам ent|rei|ßen
◆ Грамматический конструктор
Управление
jemandem etwas entreißen D— вирвати щось у когось/від когось
„Der Dieb entriss dem Mann die Tasche."
§ Грамматика
Основные формы · неправильный
Infinitiv
entreißen
Präteritum
entriss
Partizip II
hat entrissen
§Значения
вирвати, вихопити
Etwas mit großer Kraft oder Gewalt aus den Händen oder dem Griff von jemandem wegnehmen.
Виривати щось великою силою або насильством з рук чи з хватки когось.
нейтральное
  1. Der Dieb entreißt der Frau die Tasche.
    — Злодій вириває сумку з рук жінки.
  2. Der mutige Mann entriss dem Kind den schweren Koffer.
    — Сміливий чоловік вирвав у дитини важку валізу.
Синонимы
wegreißen·rauben·entwenden
вирвати, визволити
Etwas gewaltsam aus einer Position oder einem Zustand herauslösen oder entfernen.
Насильно вивільнити або видалити щось з певного положення чи стану.
возвышенное
☞ Часто вживається в переносному значенні.
  1. Sie entreißt sich dem Griff des Schicksals.
    — Вона виривається з хватки долі.
  2. Der mutige Held entriss dem Dieb die wertvolle Tasche.
    — Відважний герой вирвав у злодія цінну сумку.
§ Спряжение — полные таблицы
Präsens презенс
ich entreiße
du entreißt
er/sie/es entreißt
wir entreißen
ihr entreißt
sie/Sie entreißen
Präteritum претеритум
ich entriss
du entrissest
er/sie/es entriss
wir entrissen
ihr entrisst
sie/Sie entrissen
Imperativ императив
—
entreiß (du)
—
entreißen wir
entreißt (ihr)
entreißen Sie
Konjunktiv I конъюнктив I
ich entreiße
du entreißest
er/sie/es entreiße
wir entreißen
ihr entreißet
sie/Sie entreißen
Konjunktiv II конъюнктив II
ich entriefe
du entriefest
er/sie/es entriefe
wir entriefen
ihr entriefet
sie/Sie entriefen
Partizip партицип
entreißend Präsens
entrissen Perfekt
Infinitiv инфинитив
entreißen
zu entreißen
§Идиомы
  • jemandem den Atem entreißen
    — Забрати у когось подих
§Однокоренные
reißen
рвати, відривати
derRiss
розрив, тріщина
zerreißen
розірвати на шматки
anreißen
рвати, розривати
§Связанные слова
stehlen·entwenden·wegnehmen

Сообщить об ошибке