Schießbefehl

[ˈʃiːsbəˌfeːl]

По слогам schieß|be|fehl

§ Грамматика

Genitiv

des Schießbefehls

Plural

die Schießbefehle

§Значения

наказ стріляти

Ein direkter Befehl, eine Person oder eine Gruppe von Menschen ohne Vorwarnung oder rechtliche Grundlage zu erschießen.

Прямий наказ розстріляти людину або групу людей без попередження чи правових підстав.

нейтральное

☞ Часто вживається в історичному або міжнародно-правовому контексті.

Die Soldaten erhielten einen Schießbefehl gegen die Demonstranten.

— Солдатам віддали наказ стріляти по демонстрантах.
Es gab keinen schriftlichen Schießbefehl für diese Operation.

— Для цієї операції не існувало письмового наказу стріляти.

наказ знищити

Eine metaphorische Anweisung, jemanden oder etwas ohne Rücksicht auf Verluste oder moralische Bedenken zu vernichten oder zu bekämpfen.

Метафорична вказівка знищити або боротися з кимось чи чимось, не зважаючи на втрати чи моральні міркування.

возвышенное