стійкий, витривалий
In der Lage sein, eine bestimmte Anforderung oder Belastung zu erfüllen oder zu bewältigen.
Мати змогу задовольнити певну вимогу або витримати певне навантаження.
-
Der Mitarbeiter ist unter Stress voll beanspruchbar.— Працівник під стресом може повністю виконувати свої обов’язки.
-
Ist die neue Software für diese Aufgaben beanspruchbar?— Чи підходить нове програмне забезпечення для цих завдань?
Антонимы