Перевод
Интерфейс
Глагол Частотностьtop-10000CEFR B2

bescheiden

[bəˈʃaɪ̯dn̩]
По слогам be|schei|den
◆ Грамматический конструктор
Возвратность
Управление
sich bescheiden mit + Dativ D— змиритися з чимось/здаватися на щось
„Er musste sich mit dem zweiten Platz bescheiden."
jemanden bescheiden (etwas) A— комусь дати щось/надати комусь щось
„Er bescheidente mir eine kurze Antwort."
§ Грамматика
Основные формы · неправильный
Infinitiv
bescheiden
Präteritum
beschied
Partizip II
hat beschieden
§Значения
бути скромним
Bescheidenheit zeigen, also nicht protzig oder übermäßig anspruchsvoll sein.
Проявляти скромність, тобто не бути показним чи надмірно вимогливим.
нейтральное
  1. Er bescheidet sich immer sehr gegenüber seinen Kollegen.
    — Він завжди дуже скромно поводиться зі своїми колегами.
  2. Trotz seines Erfolges bescheidet sie sich.
    — Незважаючи на свій успіх, вона залишається скромною.
Антонимы
anstreben
виносити рішення, повідомляти
Einen offiziellen Bescheid erlassen oder eine Entscheidung mitteilen.
Видати офіційну постанову або повідомити рішення.
официальное терминологическое
☞ Зазвичай вживається в юридичному або офіційному контексті.
  1. Das Gericht hat das Urteil gestern beschieden.
    — Суд виніс рішення вчора.
  2. Die Behörde bescheidet den Antragsteller schriftlich.
    — Орган письмово повідомляє заявника про рішення.
Синонимы
mitteilen·bekanntgeben
надавати, призначати
Jemandem etwas (oft eine Summe oder eine Menge) gewähren oder zuweisen.
Надати комусь щось (часто суму або кількість) або призначити це для когось.
возвышенное
☞ Часто у значенні «впевняти когось у чомусь».
  1. Man bescheidet ihm nur ein geringes Gehalt.
    — Йому призначають лише невелику зарплату.
  2. Die Stiftung bescheidet die Mittel für das Projekt.
    — Фонд виділяє кошти на проект.
змиритися з цим, задовольнитися цим
Sich mit etwas zufriedengeben und nicht mehr beanspruchen; sich mit einer Situation abfinden.
Задовольнятися чимось і більше нічого не вимагати; миритися з ситуацією.
  1. Er musste sich mit dem zweiten Platz bescheiden.
    — Йому довелося задовольнитися другим місцем.
§ Спряжение — полные таблицы
Präsens презенс
ich bescheide
du bescheidest
er/sie/es bescheidet
wir bescheiden
ihr bescheidet
sie/Sie bescheiden
Präteritum претеритум
ich beschied
du beschiedest
er/sie/es beschied
wir beschieden
ihr beschiedet
sie/Sie beschieden
Imperativ императив
—
bescheide (du)
—
bescheiden wir
bescheidet (ihr)
bescheiden Sie
Konjunktiv I конъюнктив I
ich bescheide
du bescheidest
er/sie/es bescheide
wir bescheiden
ihr bescheidet
sie/Sie bescheiden
Konjunktiv II конъюнктив II
ich beschiede
du beschiedest
er/sie/es beschiede
wir beschieden
ihr beschiedet
sie/Sie beschieden
Partizip партицип
bescheidend Präsens
beschieden Perfekt
Infinitiv инфинитив
bescheiden
bescheiden zu
§Однокоренные
dieBescheidenheit
скромність, побожність
§Связанные слова
demütig·schlicht·genügsam
Прилагательное Частотностьtop-10000CEFR B2

bescheiden

[bəˈʃaɪ̯dn̩]
По слогам be|schei|den
§ Грамматика
Сравнение · правильный
Positiv
bescheiden
Komparativ
bescheidener
Superlativ
am bescheidensten
§Значения
скромний, небагатий, простий
Besitzende oder zeigende geringe Mengen oder einfache Verhältnisse.
Ті, хто володіють або демонструють невеликі кількості чи прості співвідношення.
нейтральное
  1. Sie lebt in einem bescheidenen Haus am Stadtrand.
    — Вона живе в скромному будинку на околиці міста.
  2. Das Gehalt ist für diese Arbeit sehr bescheiden.
    — Зарплата за цю роботу є дуже скромною.
Синонимы
demütig·zurückhaltend
Антонимы
arrogant·eingebildet
скромний, непихатий
Bescheidenheit in der Lebensführung oder im Auftreten zeigend; nicht prahlerisch.
Проявляючи скромність у способі життя чи поведінці; не хвастливий.
нейтральное
  1. Trotz seines großen Erfolgs blieb er ein bescheidener Mensch.
    — Незважаючи на великий успіх, він залишався скромною людиною.
  2. Sie gab sich mit einer bescheidenen Antwort zufrieden.
    — Вона задовольнилася скромною відповіддю.
Синонимы
gering
Антонимы
großzügig
§Связанные слова
schlicht·maßvoll

Сообщить об ошибке