звільнений, вивільнений, позбавлений
Von einer Pflicht, einer Aufgabe oder einer Tätigkeit offiziell entbunden oder befreit.
Офіційно звільнений від обов’язку, завдання або діяльності.
☞ Часто вживається в трудовому праві або в академічному контексті.
-
Der Professor ist von seiner Lehrtätigkeit freigestellt.— Професора звільнили від викладацьких обов’язків.
-
Sie bleibt für den Rest des Jahres freigestellt.— Вона залишається у відпустці до кінця року.
Антонимы