блискучий, іскристий
Etwas, das helles, bewegtes Licht reflektiert oder glitzert.
Щось, що відбиває яскраве, рухливе світло або блищить.
-
Der funklige Diamant erhellte den ganzen Raum.— Блискучий діамант освітив усю кімнату.
-
Die Sterne am Nachthimmel sehen sehr funklig aus.— Зірки на нічному небі виглядають дуже мерехтливими.
-
Das Meer war heute besonders funklig.— Сьогодні море було особливо блискучим.