Перевод
Интерфейс
Глагол Частотностьtop-2000CEFR A2

kriegen

[ˈkʁiːɡn̩]
По слогам krie|gen
◆ Грамматический конструктор
Управление
etwas kriegen A— щось отримати
„Ich kriege ein Geschenk."
etwas von jdm. kriegen D— отримати щось від когось
„Er kriegt die Nachricht von seinem Bruder."
§ Грамматика
Основные формы · правильный
Infinitiv
kriegen
Präteritum
kriegte
Partizip II
hat gekriegt
§Значения
отримати
Etwas erhalten oder bekommen.
Щось зберегти або отримати.
разговорное
☞ Часто використовується як неформальна альтернатива до слова «отримати».
  1. Ich kriege das Paket morgen.
    — Я отримаю посилку завтра.
  2. Hast du die neue Stelle gekriegt?
    — Чи отримав ти нову посаду?
Синонимы
bekommen·erhalten
відчувати
Einen Zustand oder eine körperliche Empfindung erleben oder bekommen.
Переживати або відчувати певний стан чи фізичне відчуття.
разговорное
  1. Er kriegt immer Angst, wenn es dunkel wird.
    — Він завжди боїться, коли темніє.
  2. Ich habe plötzlich Hunger gekriegt.
    — У мене раптово з’явився голод.
Антонимы
geben·verlieren
взяти (щось) під контроль
Etwas unter Kontrolle bringen oder bewältigen.
Взяти щось під контроль або впоратися з цим.
разговорное
☞ Переважно у виразі «щось отримати» або «щось дістати».
  1. Wir müssen das Problem irgendwie kriegen.
    — Ми повинні якось вирішити цю проблему.
отримати напад
Einen Anfall oder einen plötzlichen Impuls erleiden.
Зазнати нападу або раптового пориву.
разговорное
  1. Sie hat einen Wutanfall gekriegt.
    — Вона влаштувала істерику.
  2. Der Junge kriegt oft einen Lachanfall.
    — Цей хлопчик часто починає сміятися до сліз.
отримати щось від когось
Etwas von einer bestimmten Person erhalten oder bekommen.
Отримати щось від певної особи.
  1. Ich kriege das Geschenk von meiner Mutter.
    — Я отримую подарунок від своєї мами.
§ Спряжение — полные таблицы
Präsens презенс
ich kriege
du kriegst
er/sie/es kriegt
wir kriegen
ihr kriegt
sie/Sie kriegen
Präteritum претеритум
ich kriegte
du kriegtest
er/sie/es kriegte
wir kriegten
ihr kriegtet
sie/Sie kriegten
Imperativ императив
—
krieg(e) (du)
—
kriegen wir
kriegt (ihr)
kriegen Sie
Konjunktiv I конъюнктив I
ich kriege
du kriegest
er/sie/es kriege
wir kriegen
ihr krieget
sie/Sie kriegen
Konjunktiv II конъюнктив II
ich kriegte
du kriegtest
er/sie/es kriegte
wir kriegten
ihr kriegtet
sie/Sie kriegten
Partizip партицип
kriegend Präsens
gekriegt Perfekt
Infinitiv инфинитив
kriegen
zu kriegen
§Идиомы
§Связанные слова
erhalten·erlangen·erwerben

Сообщить об ошибке