бачить, зрячий
Die Fähigkeit besitzend, visuelle Reize wahrzunehmen; nicht blind.
Маючи здатність сприймати візуальні подразники; не сліпий.
-
Ein sehender Mensch kann die Welt in Farben wahrnehmen.— Людина, яка бачить, може сприймати світ у кольорах.
-
Die Gruppe besteht aus blinden und sehenden Teilnehmern.— Група складається з незрячих та зрячих учасників.
-
Er ist ein sehender Mann ohne körperliche Einschränkungen.— Він — зрячий чоловік без будь-яких фізичних обмежень.
Синонимы
Антонимы