відчайдушний, у відчаї
In einem Zustand tiefer Hoffnungslosigkeit oder großer emotionaler Not.
У стані глибокого відчаю або сильного емоційного страждання.
-
Der verzweifelte Mann suchte nach einer Lösung.— Відчайдушний чоловік шукав вихід.
-
Sie war nach der Nachricht völlig verzweifelt.— Почувши цю новину, вона була в повному відчаї.
Антонимы