vokalisiert

[vokaˈliˌziːɐ̯t]

По слогам vo|ka|li|siert

◆ Грамматический конструктор

Управление

etw. vokalisiert A— щось вокалізувати

„Der Linguist vokalisiert die Silbe."

§ Грамматика

Основные формы · правильный

Infinitiv

vokalisiert

Präteritum

vokalisierte

Partizip II

hat vokalisiert

§Значения

вокалізувати голосний

Einen Vokal in der Aussprache deutlich artikulieren.

Чітко вимовляти голосний звук під час мовлення.

нейтральное

Der Sänger vokalisiert die Töne sehr präzise.

— Співак дуже точно вимовляє ноти.
Sie hat den Buchstaben nicht richtig vokalisiert.

— Вона неправильно поставила наголос на літері.

Синонимы

artikulieren·aussprechen

піддаватися вокалізації

In der Linguistik: Einen Laut als Vokal realisieren.

У лінгвістиці: Реалізувати звук як голосний.

терминологическое

In diesem Dialekt vokalisiert der Halbvokal oft.

— У цьому діалекті напівголосний часто вимовляється як голосний.

§ Спряжение — полные таблицы

Präsens презенс

ich	vokalisiere
du	vokalisierst
er/sie/es	vokalisiert
wir	vokalisiert
ihr	vokalisiert
sie/Sie	vokalisiert

Präteritum претеритум

ich	vokalisierte
du	vokalisiertest
er/sie/es	vokalisierte
wir	vokalisierten
ihr	vokalisiertet
sie/Sie	vokalisierten

Imperativ императив

—
vokalisiere	(du)
—
vokalisiert	wir
vokalisiert	(ihr)
vokalisiert	Sie

Konjunktiv I конъюнктив I

ich	vokalisiere
du	vokalisierest
er/sie/es	vokalisiere
wir	vokalisiert
ihr	vokalisieret
sie/Sie	vokalisiert

Konjunktiv II конъюнктив II

ich	vokalisierte
du	vokalisiertest
er/sie/es	vokalisierte
wir	vokalisierten
ihr	vokalisiertet
sie/Sie	vokalisierten

Partizip партицип

vokalisiertd	Präsens
vokalisiert	Perfekt

Infinitiv инфинитив

vokalisiert

zu vokalisiert

§Однокоренные

§Связанные слова

artikulieren·phonetisch·derLaut