максимальний, крайній
In höchstem Maße vorhanden; das Maximum einer Eigenschaft oder eines Zustands erreichend.
Наявне в найвищій мірі; досягаюче максимуму для певної властивості або стану.
-
Das erfordert äußerste Vorsicht.— Це вимагає максимальної обережності.
-
Seine Hilfe war von äußerster Wichtigkeit.— Його допомога мала надзвичайне значення.
-
Wir müssen äußerste Geduld bewahren.— Ми повинні зберігати максимальне терпіння.