ритм, біт
Der regelmäßige, rhythmische Grundschlag in der Musik, besonders in der Pop- und Rockmusik (auch Beatmusik).
Регулярний, ритмічний основний удар у музиці, особливо в поп- та рок-музиці (також біт-музика).
☞ Часто використовується у поєднанні з яйцями або вершками.
-
Der DJ mischte zwei verschiedene Songs mit demselben Beat.— Діджей змішав дві різні пісні з однаковим ритмом.
-
Man spürte den tiefen Beat im ganzen Körper.— Весь організм відчував глибокий ритм.
-
Die Band spielte einen tanzbaren Beat.— Гурт грав танцювальний біт.