лицемірство, притворство, лицемірний
Die bewusste Täuschung oder Verstellung der eigenen Gefühle, Absichten oder Identität.
Свідоме обманювання або прикидання власних почуттів, намірів чи ідентичності.
☞ Часто вживається як субстантивація дієслова «verstellen»; у прикметниковому значенні позначає властивість нещирості.
-
Seine ständige Verstellung machte es schwierig, ihn wirklich kennenzulernen.— Його постійне прикидання ускладнювало можливість по-справжньому пізнати його.
-
Seine ständige Verstellung verriet seine wahren Absichten nicht.— Його постійне прикидання не видавало його справжніх намірів.
-
Ich konnte seine ständige Verstellung hinter seinem freundlichen Lächeln erkennen.— Я помітив його постійне прикидання за дружньою посмішкою.
Синонимы
Антонимы