beleidigen — WBuch

§Значения

ображати

Jemanden durch Worte oder Taten in seiner Ehre oder Würde verletzen.

Ображати когось словами або вчинками в його честі чи гідності.

нейтральное

Er hat mich vor allen Kollegen beleidigt.

— Він образив мене перед усіма колегами.
Warum beleidigst du mich ständig?

— Чому ти постійно мене ображаєш?

Синонимы

ображати (смак/почуття)

Einen Vorschlag oder eine Idee als unpassend oder unzulänglich ablehnen.

Відхилити пропозицію або ідею як непридатну чи недостатню.

возвышенное

☞ Часто вживається в контексті смаку або естетичного сприйняття.

Dieser billige Kunststoff beleidigt meinen guten Geschmack.

— Цей дешевий пластик ображає мій гарний смак.
Die schlechte Qualität der Arbeit beleidigte den Experten.

— Погана якість роботи образила експерта.

Антонимы

образити (у юридичному сенсі)

Juristisch: Die Ehre einer Person durch eine Äußerung angreifen.

Юридично: Порушити честь особи за допомогою висловлювання.

терминологическое

☞ Стосується складу злочину образи в кримінальному праві.

Er hat den Polizisten vor den Augen der Zeugen beleidigt.

— Він образив поліцейського на очах у свідків.

beleidigend	Präsens
beleidigt	Perfekt