віруючий, побожний
An die Existenz von etwas oder an eine religiöse Wahrheit überzeugt sein.
Бути переконаним у існуванні чого-небудь або в істинності релігійної істини.
-
Er ist ein glaubender Mensch.— Він — віруюча людина.
-
Die glaubende Gemeinde versammelte sich.— Віруюча громада зібралася.
-
Sie blieb zeitlebens glaubend.— Вона все життя залишалася віруючою.
-
Er ist ein an Gott glaubender Mensch.— Він — людина, яка вірить у Бога.