безперервний, постійний
Dauernd, ununterbrochen oder sich ständig wiederholend.
Постійно, безперервно або постійно повторюючись.
☞ Часто вживається у значенні «постійно» або «неперервно».
-
Er leidet unter perpetuellen Beschwerden.— Він страждає від постійних недуг.
-
Die perpetuelle Suche nach Glück kann erschöpfend sein.— Постійні пошуки щастя можуть виснажувати.
Синонимы
Антонимы