неспокійний, одержимий, невгамовний
Von inneren Impulsen, Leidenschaften oder Sorgen getrieben; innerlich unruhig oder besessen von einem Ziel.
Керований внутрішніми імпульсами, пристрастями чи турботами; внутрішньо неспокійний або одержимий якоюсь метою.
-
Er ist ein umgetriebener Künstler.— Він — креативний митець.
-
Die Forscherin wirkt sehr umgetrieben.— Дослідниця виглядає дуже активною.
-
Sein umgetriebener Geist findet keine Ruhe.— Його неспокійний розум не знаходить спокою.
Антонимы