Перевод
Интерфейс
Глагол Частотностьtop-25000CEFR B2

verkünden

[fɛɐ̯ˈkʏndn̩]
По слогам ver|kün|den
◆ Грамматический конструктор
Управление
etwas verkünden A— щось оголосити
„Der Präsident verkündet die neuen Gesetze."
etwas gegenüber jdm. verkünden D— оголосити щось комусь
„Er verkündete die Entscheidung gegenüber der Presse."
§ Грамматика
Основные формы · правильный
Infinitiv
verkünden
Präteritum
verkündete
Partizip II
hat verkündet
§Значения
оголосити, проголосити
Eine Nachricht oder Information offiziell und öffentlich bekannt machen.
Офіційно та публічно оголосити повідомлення або інформацію.
нейтральное официальное
  1. Die Regierung hat neue Maßnahmen verkündet.
    — Уряд оголосив про нові заходи.
  2. Er verkündet die Ergebnisse der Wahl.
    — Він оголошує результати виборів.
Синонимы
bekanntgeben·proklamieren·mitteilen
проголошувати, звіщати
Etwas durch eine feierliche Handlung oder ein Symbol zum Ausdruck bringen.
Виразити щось за допомогою урочистої дії або символу.
возвышенное
  1. Die Trommeln verkündeten die Ankunft des Königs.
    — Барабани сповіщали про прибуття короля.
  2. Sie verkündeten ihre Liebe vor allen Gästen.
    — Вони оголосили про своє кохання перед усіма гостями.
Антонимы
verheimlichen·verschweigen
оголосити, проголосити
Ein Urteil oder eine Entscheidung förmlich vorlesen oder mitteilen.
Офіційно зачитати або повідомити вирок чи рішення.
терминологическое
☞ Часто вживається в юридичному контексті.
  1. Der Richter hat das Urteil soeben verkündet.
    — Суддя щойно оголосив вирок.
  2. Das Gericht wird das Urteil morgen verkünden.
    — Суд оголосить вирок завтра.
оголосити щось комусь
Eine Nachricht oder Entscheidung gegenüber einer bestimmten Person oder Gruppe offiziell mitteilen.
Офіційно повідомити повідомлення або рішення певній особі чи групі.
  1. Er verkündete die Entscheidung gegenüber der Presse.
    — Він оголосив це рішення пресі.
§ Спряжение — полные таблицы
Präsens презенс
ich verkünde
du verkündest
er/sie/es verkündet
wir verkünden
ihr verkündet
sie/Sie verkünden
Präteritum претеритум
ich verkündete
du verkündetest
er/sie/es verkündete
wir verkündeten
ihr verkündetet
sie/Sie verkündeten
Imperativ императив
—
verkünde (du)
—
verkünden wir
verkündet (ihr)
verkünden Sie
Konjunktiv I конъюнктив I
ich verkünde
du verkündest
er/sie/es verkünde
wir verkünden
ihr verkündet
sie/Sie verkünden
Konjunktiv II конъюнктив II
ich verkündete
du verkündetest
er/sie/es verkündete
wir verkündeten
ihr verkündetet
sie/Sie verkündeten
Partizip партицип
verkündend Präsens
verkündet Perfekt
Infinitiv инфинитив
verkünden
verkünden
§Связанные слова
erklären·publizieren·verkaufen

Сообщить об ошибке