самотність, одинацтво
Der Zustand, in dem man allein ist und keine Gesellschaft hat.
Стан, у якому людина самотня і не має жодного товариства.
-
Die Einsamkeit in der Wüste ist absolut.— Самотність у пустелі є абсолютною.
-
Er genoss die Einsamkeit des Waldes.— Він насолоджувався самотністю лісу.
Синонимы
Антонимы