Individuum

[ɪndiˈviːduːm]

По слогам in|di|vi|du|um

§ Грамматика

Genitiv

des Individuums

Plural

die Individuen

§Значения

одиниця

Ein einzelnes, von der Gruppe unterscheidbares Lebewesen oder Wesen.

Окрема істота або істота, яку можна відрізнити від групи.

нейтральное

Jedes Individuum in dieser Population hat eine Lebensdauer von zwei Jahren.

— Кожна особина в цій популяції живе два роки.
Die Forscher untersuchten jedes Individuum ganz genau.

— Дослідники дуже ретельно вивчали кожну особину.

Синонимы

особа, людина

Ein Mensch als eigenständige Persönlichkeit mit eigenen Merkmalen.

Людина як самостійна особистість із власними рисами.

возвышенное терминологическое

☞ Часто вживається у філософських або соціологічних контекстах.

Das Individuum muss seine Rechte gegenüber dem Staat verteidigen.

— Людина повинна захищати свої права від держави.
In der modernen Gesellschaft steht das Individuum oft im Mittelpunkt.

— У сучасному суспільстві індивід часто перебуває в центрі уваги.

§Однокоренные

§Связанные слова