розщеплення, розкол
Der Vorgang, bei dem ein Ganzes in zwei oder mehr Teile zerbrochen oder getrennt wird.
Процес, під час якого ціле розбивається або розділяється на дві або більше частин.
-
Die Spaltung des Gesteins geschah durch Frost.— Розтріскування каменю сталося через мороз.
-
Eine präzise Spaltung der Probe ist notwendig.— Необхідно точно розділити зразок.
Синонимы