Перевод
Интерфейс
Глагол Частотностьtop-25000CEFR B2

an·knoten

[ˈanˌknotn̩]
По слогам an|knot|en
◆ Грамматический конструктор
Управление
etwas anknoten A— щось прив’язати.
„Er knotet das Seil fest an den Pfosten an."
§ Грамматика
Основные формы · правильный · Отделяемая
Infinitiv
anknoten
Präteritum
knotete an
Partizip II
hat angeknotet
§Значения
зав’язати вузол
Einen Knoten in ein Seil, ein Band oder ein anderes Material machen.
Зробити вузол на мотузці, стрічці або іншому матеріалі.
нейтральное
  1. Der Bergsteiger knotet das Seil vor dem Aufstieg sicher an.
    — Альпініст надійно прив’язує мотузку перед підйомом.
  2. Hast du das Band fest angeknotet?
    — Чи міцно ти зав’язав стрічку?
Синонимы
anbinden·festmachen
Антонимы
aufknoten·lösen
прив’язати, закріпити
Etwas fest an etwas anderes binden oder befestigen.
Щось міцно прив’язати або прикріпити до чогось іншого.
нейтральное
  1. Sie hat das Boot am Steg angeknotet.
    — Вона прив’язала човен до причалу.
  2. Der Hund wurde am Pfosten angeknotet.
    — Собаку прив’язали до стовпа.
зав’язати, ініціювати
In der Umgangssprache: Etwas (oft eine Verbindung oder ein Geschäft) anknüpfen oder einleiten.
У розмовній мові: встановлювати або починати щось (часто зв’язок чи справу).
разговорное
☞ Досить рідко; часто у значенні «щось прив’язати».
  1. Er hat schnell einen neuen Deal angeknotet.
    — Він швидко уклав нову угоду.
§ Спряжение — полные таблицы
trennbar
Präsens презенс
ich knotet an
du knotest an
er/sie/es knotet an
wir knoten an
ihr knotet an
sie/Sie knoten an
Präteritum претеритум
ich knotete an
du knotetest an
er/sie/es knotete an
wir knoteten an
ihr knotetet an
sie/Sie knoteten an
Imperativ императив
—
knotet (du) an
—
knoten wir an
knotet (ihr) an
knoten Sie an
Konjunktiv I конъюнктив I
ich knotet an
du knotest an
er/sie/es knotet an
wir knoten an
ihr knotet an
sie/Sie knoten an
Konjunktiv II конъюнктив II
ich knotete an
du knotetest an
er/sie/es knotete an
wir knoteten an
ihr knotetet an
sie/Sie knoteten an
Partizip партицип
anknotend Präsens
angeknotet Perfekt
Infinitiv инфинитив
anknoten
anzuknoten
§Однокоренные
knoten
зав’язувати (вузол)
derKnoten
вузол
verknoten
зав’язувати вузлом
knotig
вузлуватий
§Связанные слова
binden·verknüpfen·fesseln

Сообщить об ошибке