дзвонить, телефонує
Jemanden telefonisch kontaktierend oder einen Anruf tätigend.
Зв’язуватися з кимось по телефону або здійснювати дзвінок.
☞ Дієприкметник I від дієслова „anrufen“, вживається як прикметник.
-
Der anrufende Mann möchte mit Ihnen sprechen.— Чоловік, який телефонує, хоче поговорити з вами.
-
Ich konnte die anrufende Person nicht identifizieren.— Я не зміг визначити, хто телефонував.
-
Ein anrufender Kunde wartet in der Leitung.— Клієнт, який телефонує, чекає на лінії.
Антонимы