entschuldigen

§Значения

виправдати, звільнити від провини

Jemanden von einer Schuld oder einem Fehler befreien oder ihm verzeihen.

Звільнити когось від провини чи помилки або простити його.

нейтральное

Der Richter entschuldigte den Angeklagten.

— Суддя виправдав обвинуваченого.
Man kann sein Verhalten nicht immer entschuldigen.

— Не завжди можна виправдати його поведінку.

Синонимы

вибачитися

Sich für ein Fehlverhalten oder eine Unannehmlichkeit entschuldigen.

Вибачитися за неправильну поведінку або за незручність.

нейтральное

☞ Зазвичай вживається у зворотному значенні з «для».

Антонимы

звільнити (від обов’язків/відсутності)

Jemanden von einer Verpflichtung oder Anwesenheit befreien (z. B. in der Schule).

Звільнити когось від обов’язку або присутності (наприклад, у школі).

официальное

Die Mutter entschuldigte ihr Kind vom Unterricht.

— Мати звільнила свою дитину від занять.

виправдовувати, виправдовуватись

Etwas durch eine Erklärung oder einen Grund rechtfertigen oder mildern.

Якимось поясненням або причиною виправдати чи пом’якшити щось.

нейтральное

Man kann sein Verhalten nicht mit dem Stress entschuldigen.

— Не можна виправдовувати його поведінку стресом.
Seine Müdigkeit entschuldigt seine Unhöflichkeit nicht.

— Його втома не виправдовує його грубості.

entschuldigend	Präsens
entschuldigt	Perfekt