виносячи рішення, головуючи
Urteil fällend oder eine Entscheidung in einem Rechtsstreit treffend.
Винесення рішення або ухвалення рішення у правовому спорі.
☞ Дієприкметник I від дієслова „richten“ часто вживається як прикметник.
-
Die richtende Instanz prüfte den Fall genau.— Компетентний орган ретельно перевірив цю справу.
-
Er nahm die Rolle der richtenden Hand ein.— Він виконував роль наставника.
Антонимы