Перевод
Интерфейс
Глагол Частотностьtop-25000CEFR B2

auseinander·kriegen

[ˈaʊ̯sənˌʔaɪ̯nˌdɐ ˈkʁiːɡn̩]
По слогам aus|ei|nan|der|krie|gen
◆ Грамматический конструктор
Управление
etwas auseinanderkriegen A— щось розібрати/розкласти на частини
„Ich kann diese beiden Teile einfach nicht auseinanderkriegen."
§ Грамматика
Основные формы · правильный · Отделяемая
Infinitiv
auseinanderkriegen
Präteritum
kriegte auseinander
Partizip II
hat auseinandergekriegt
§Значения
розрізняти
Etwas oder jemanden nicht mehr voneinander unterscheiden können.
Неможливо більше розрізняти щось або когось.
разговорное
  1. Ich kann die Zwillinge kaum auseinanderkriegen.
    — Я ледве можу відрізнити близнюків одного від одного.
  2. Hast du die beiden Hunde auseinandergekriegt?
    — Чи розборонив ти цих двох псів?
Синонимы
trennen·zerlegen·lösen
Антонимы
zusammenfügen
розрізняти
Zwei oder mehr Dinge oder Personen nicht mehr identifizieren können.
Неможливо більше ідентифікувати два або більше предметів чи осіб.
разговорное
  1. Er hat die Gründe nicht auseinandergekriegt.
    — Він не зміг розібратися в причинах.
розібрати
Etwas physisch oder konzeptionell trennen oder zerlegen.
Фізично або концептуально розділити або розібрати щось.
нейтральное
☞ Радше рідко у значенні «розбирати на частини».
  1. Wir haben das alte Radio nicht auseinandergekriegt.
    — Ми не змогли розібрати старий радіоприймач.
§ Спряжение — полные таблицы
trennbar
Präsens презенс
ich kriege auseinander
du kriegst auseinander
er/sie/es kriegt auseinander
wir kriegen auseinander
ihr kriegt auseinander
sie/Sie kriegen auseinander
Präteritum претеритум
ich kriegte auseinander
du kriegtest auseinander
er/sie/es kriegte auseinander
wir kriegten auseinander
ihr kriegtet auseinander
sie/Sie kriegten auseinander
Imperativ императив
—
krieg(e) (du) auseinander
—
kriegen wir auseinander
kriegt (ihr) auseinander
kriegen Sie auseinander
Konjunktiv I конъюнктив I
ich kriege auseinander
du kriegest auseinander
er/sie/es kriege auseinander
wir kriegen auseinander
ihr krieget auseinander
sie/Sie kriegen auseinander
Konjunktiv II конъюнктив II
ich kriegte auseinander
du kriegtest auseinander
er/sie/es kriegte auseinander
wir kriegten auseinander
ihr kriegtet auseinander
sie/Sie kriegten auseinander
Partizip партицип
auseinanderkriegend Präsens
auseinandergekriegt Perfekt
Infinitiv инфинитив
auseinanderkriegen
auseinanderzukriegen
§Однокоренные
auseinander
окремо, на частини
kriegen
отримати
auseinandergehen
розійтися в різні боки
§Связанные слова
trennen·scheiden·spalten

Сообщить об ошибке