визволений, звільнений
Von einer Last, einer Verpflichtung oder einer Einschränkung losgelöst oder erlöst.
Визволений або звільнений від тягаря, зобов’язання чи обмеження.
-
Der befreite Gefangene ging nach Hause.— Визволений в’язень пішов додому.
-
Sie fühlte sich endlich befreit.— Вона нарешті відчула себе визволеною.
Синонимы
Антонимы