blabern

[ˈblaːbɐn]

По слогам bla|bern

◆ Грамматический конструктор

Управление

etwas blabern A— щось балакати/щось плентати нісенітницю

„Er blabert nur Unsinn."

über etw. blabern A— розповідати про щось без упину

„Sie blabert ständig über ihren neuen Job."

§ Грамматика

Основные формы · правильный

Infinitiv

blabern

Präteritum

blaberte

Partizip II

hat geblabert

§Значения

балакати, пліткувати

Ununterbrochen, oft ohne Sinn oder Verstand reden.

Безперервно говорити, часто без жодного сенсу чи розуму.

разговорное

Er blabert den ganzen Tag nur Unsinn.

— Він цілий день лише несе нісенітницю.
Die Kinder haben die ganze Zeit geblabert.

— Діти весь час балакали.
Er blabert stundenlang über belanglose Dinge.

— Він годинами балакає про дрібниці.

Синонимы

quatschen·plappern·schwafeln

Антонимы

schweigen

проговоритися, вилетіти з язика

Ein Geheimnis oder Informationen unvorsichtig verraten.

Недбало розголосити таємницю або інформацію.

разговорное

Ich habe Angst, dass sie das Geheimnis blabert.

— Я боюся, що вона розповість цю таємницю.
Er hat alles sofort geblabert.

— Він одразу все розбалакав.

§ Спряжение — полные таблицы

Präsens презенс

ich	blabere
du	blaberst
er/sie/es	blabert
wir	blabern
ihr	blabert
sie/Sie	blabern

Präteritum претеритум

ich	blaberte
du	blabertest
er/sie/es	blaberte
wir	blaberten
ihr	blabertet
sie/Sie	blaberten

Imperativ императив

—
blabere	(du)
—
blabern	wir
blabert	(ihr)
blabern	Sie

Konjunktiv I конъюнктив I

ich	blabere
du	blaberest
er/sie/es	blabere
wir	blabern
ihr	blaberet
sie/Sie	blabern

Konjunktiv II конъюнктив II

ich	blaberte
du	blabertetest
er/sie/es	blaberte
wir	blaberten
ihr	blabertet
sie/Sie	blaberten

Partizip партицип

blabernd	Präsens
geblabert	Perfekt

Infinitiv инфинитив

blabern

zu blabern

§Связанные слова

reden·sprechen·erzählen