gebieten — WBuch

§Значения

наказувати, веліти

Anweisungen geben oder Befehle erteilen.

Віддавати вказівки або виносити накази.

возвышенное официальное

☞ Часто вживається з прийменником «über» або у значенні «наказувати комусь щось».

Der General gebot seinen Soldaten sofort den Rückzug.

— Генерал наказав своїм солдатам негайно відступати.
Er hat über das gesamte Reich gebietet.

— Він правив усією імперією.

Синонимы

наказувати, вимагати

Etwas verlangen oder als notwendig vorschreiben (oft durch Umstände oder Vernunft).

Вимагати щось або визначати це як необхідне (часто під впливом обставин чи розуму).

возвышенное

☞ Часто вживається разом із «це є належним» або «це вимагає розум».

Die Situation gebietet schnelles Handeln.

— Ситуація вимагає негайних дій.
Es gebietet die Vernunft, jetzt zu gehen.

— Розум підказує, що зараз треба йти.

Антонимы

переглядати, мати краєвид

Einen Ort oder eine Aussicht von einer erhöhten Position aus überblicken.

Оглядати місцевість або краєвид з підвищеного положення.

возвышенное

☞ Здебільшого у значенні «володіти чимось»/«мати владу над чимось».

Die Burg gebietet über das gesamte Tal.

— Замок панує над усією долиною.
Von diesem Gipfel aus gebietet man über die Alpen.

— З цієї вершини відкривається вид на Альпи.

gebietend	Präsens
geboten	Perfekt