Перевод
Интерфейс
Глагол Частотностьtop-5000CEFR B2

vergeben

[fɛɐ̯ˈɡeːbn̩]
По слогам ver|ge|ben
◆ Грамматический конструктор
Управление
jdm. etwas vergeben D— комусь щось призначати
„Der Lehrer vergibt den Schülern eine Note."
§ Грамматика
Основные формы · неправильный
Infinitiv
vergeben
Präteritum
vergab
Partizip II
hat vergeben
§Значения
прощати
Jemandem eine Schuld oder ein Vergehen verzeihen.
Пробачити комусь провину або проступок.
нейтральное
  1. Ich kann dir deine Fehler nicht vergeben.
    — Я не можу пробачити тобі твої помилки.
  2. Sie hat ihm nach langer Zeit vergeben.
    — Вона пробачила йому після довгого часу.
Синонимы
verzeihen·aussprechen
присвоювати, розподіляти
Etwas (z. B. Aufträge, Preise oder Stellen) offiziell zuteilen oder verleihen.
Офіційно призначати або надавати щось (наприклад, завдання, ціни чи посади).
нейтральное терминологическое
  1. Die Stadt hat den Auftrag neu vergeben.
    — Місто повторно розмістило замовлення.
  2. Der Preis wurde an den besten Künstler vergeben.
    — Нагороду вручили найкращому художнику.
Антонимы
beschuldigen·behalten
упустити, змарнувати
Eine Chance oder eine Gelegenheit unabsichtlich oder durch Versäumnis verpassen.
Ненавмисно або через недбалість упустити можливість чи нагоду.
нейтральное
☞ Часто у значенні «пропустити» або «втратити».
  1. Er hat eine große Chance vergeben.
    — Він упустив чудову нагоду.
  2. Wir haben die Gelegenheit leider vergeben.
    — На жаль, ми упустили цю нагоду.
зайнятий, не вільний
Sich in eine Beziehung begeben (meist reflexiv: sich vergeben).
Вступити у стосунки (зазвичай у зворотному значенні: заручитися).
разговорное
☞ Досить рідко; переважно у значенні «ззакохатися» або «бути зайнятим».
  1. Sie ist leider schon vergeben.
    — На жаль, вона вже зайнята.
§ Спряжение — полные таблицы
Präsens презенс
ich vergebe
du vergibst
er/sie/es vergibt
wir vergeben
ihr vergebt
sie/Sie vergeben
Präteritum претеритум
ich vergab
du vergabst
er/sie/es vergab
wir vergaben
ihr vergabt
sie/Sie vergaben
Imperativ императив
—
vergib (du)
—
vergeben wir
vergebt (ihr)
vergeben Sie
Konjunktiv I конъюнктив I
ich vergebe
du vergebest
er/sie/es vergebe
wir vergeben
ihr vergebet
sie/Sie vergeben
Konjunktiv II конъюнктив II
ich vergäbe
du vergäbest
er/sie/es vergäbe
wir vergäben
ihr vergäbet
sie/Sie vergäben
Partizip партицип
vergebend Präsens
vergeben Perfekt
Infinitiv инфинитив
vergeben
zu vergeben
§Идиомы
  • eine Chance vergeben
    — Упустити нагоду
§Однокоренные
geben
давати
derGeber
дарувальник, благодійник
§Связанные слова
schenken·begnadigen·erteilen
Прилагательное Частотностьtop-5000CEFR B2

vergeben

[fɛɐ̯ˈɡeːbn̩]
По слогам ver|ge|ben
§Значения
зайнятий, у стосунках
In einer festen romantischen Beziehung mit einer anderen Person.
У сталих романтичних стосунках з іншою особою.
нейтральное
  1. Tut mir leid, ich bin leider schon vergeben.
    — Вибачте, але, на жаль, я вже зайнята.
  2. Ist er noch vergeben oder ist er Single?
    — Він ще зайнятий чи він самотній?
Синонимы
verliebt·besetzt
Антонимы
frei
розподілено, призначено, роздано
Etwas wurde bereits an jemanden vergeben oder ist nicht mehr verfügbar.
Щось вже було передано комусь або більше недоступне.
нейтральное
  1. Alle Plätze im Bus sind bereits vergeben.
    — Усі місця в автобусі вже зайняті.
  2. Die Studienplätze sind für dieses Jahr schon vergeben.
    — Місця для навчання на цей рік вже розподілені.
Синонимы
verzaubert
прощений
In einem religiösen oder moralischen Sinne: eine Schuld oder Sünde nicht mehr als solche betrachtend.
У релігійному або моральному сенсі: перестаючи вважати провину чи гріх такими.
возвышенное
☞ Зазвичай вживається як дієприкметник від «vergeben» (прощати).
  1. Ihre Sünden sind nun vergeben.
    — Ваші гріхи тепер прощені.
§Идиомы
  • ganz an jemanden vergeben sein
    — Повністю закоханий у когось/цілком під впливом когось
§Однокоренные
dieVergebung
прощення
§Связанные слова
verzeihen·verliebt

Сообщить об ошибке