Перевод
Интерфейс
Глагол Частотностьtop-10000CEFR B2

vergehen

[fɛɐ̯ˈɡeːən]
По слогам ver|ge|hen
◆ Грамматический конструктор
Возвратность
Управление
etwas (Nom.) vergeht N— щось минає.
„Die Zeit vergeht sehr schnell."
jdm. vergeht etwas D— у когось пропадає бажання щось робити.
„Ihm vergeht der Appetit."
§ Грамматика
Основные формы · неправильный
Infinitiv
vergehen
Präteritum
verging
Partizip II
ist vergangen
§Значения
минати
Zeit vergeht oder läuft ab.
Час минає або спливає.
нейтральное
  1. Die Zeit vergeht wie im Flug.
    — Час минає, наче в польоті.
  2. Es sind viele Jahre vergangen.
    — Минуло багато років.
Синонимы
dahingehen·verstreichen
зникати, минати
Etwas verschwindet oder löst sich auf.
Щось зникає або розчиняється.
нейтральное
  1. Der Schmerz ist langsam vergangen.
    — Біль поступово минув.
  2. Die Wolken vergehen am Horizont.
    — Хмари зникають на горизонті.
Синонимы
schwinden·verlieren
втратити інтерес, відвернутися
Sich von etwas abwenden oder den Wunsch nach etwas verlieren.
Відвернутися від чогось або втратити бажання щось мати.
возвышенное
☞ Здебільшого вживається у зворотній формі з прийменником «an» + давальний відмінок.
  1. Ihm ist der Appetit vergangen.
    — У нього пропав апетит.
  2. Sie hat sich an der Idee vergangen.
    — Вона відмовилася від цієї ідеї.
вчинити злочин, домагатися
Eine Straftat begehen (meist als 'sich vergehen an').
Вчинити злочин (зазвичай вживається як «порушити закон»).
возвышенное
☞ Часто стосується сексуальних посягань або тяжких правопорушень.
  1. Er hat sich an dem Kind vergangen.
    — Він зґвалтував дитину.
§ Спряжение — полные таблицы
Präsens презенс
ich vergehe
du vergehst
er/sie/es vergeht
wir vergehen
ihr vergeht
sie/Sie vergehen
Präteritum претеритум
ich verging
du vergingst
er/sie/es verging
wir vergingen
ihr vergingt
sie/Sie vergingen
Imperativ императив
—
vergehe (du)
—
vergehen wir
vergeht (ihr)
vergehen Sie
Konjunktiv I конъюнктив I
ich vergehe
du vergehest
er/sie/es vergehe
wir vergehen
ihr vergehet
sie/Sie vergehen
Konjunktiv II конъюнктив II
ich verginge
du vergingest
er/sie/es verginge
wir vergingen
ihr verginget
sie/Sie vergingen
Partizip партицип
vergehend Präsens
vergangen Perfekt
Infinitiv инфинитив
vergehen
zu vergehen
§Идиомы
  • jemandem vergeht das Lachen
    — У когось пропадає бажання сміятися
§Однокоренные
vergangen
минулий, давній, пройшлий
dieVergangenheit
минуле
§Связанные слова
dauern·enden·bleiben
Существительное Частотностьtop-10000CEFR B2
das

Vergehen

[fɛɐ̯ˈɡeːən]
По слогам ver|geh|en
§ Грамматика
Genitiv
des Vergehens
Plural
die Vergehen
Substantiviertes Verb (uncountable usage)
§Значения
правопорушення, проступок
Eine leichtere Straftat, eine Gesetzesübertretung oder ein moralischer Fehltritt.
Легший злочин, порушення закону або моральна помилка.
  1. Schwarzfahren gilt in vielen Städten als strafbares Vergehen.
    — У багатьох містах безквитковий проїзд вважається правопорушенням.
§Идиомы
  • jemandem vergeht der Appetit
    — У когось пропадає апетит
  • jemandem vergeht das Lachen
    — У когось пропадає бажання сміятися
§Однокоренные
vergangen
минулий, давній, пройшлий
dieVergangenheit
минуле
§Связанные слова
verlaufen·verlassen

Сообщить об ошибке