verweigern — WBuch

§Значения

відмовити, не дати

Jemandem etwas, das ihm zusteht oder das er fordert, nicht geben oder nicht gewähren.

Не давати комусь те, що йому належить або чого він вимагає, або не надавати це.

нейтральное

Der Chef verweigerte ihm die Gehaltserhöhung.

— Керівник відмовив йому у підвищенні зарплати.
Sie hat mir die Auskunft verweigert.

— Вона відмовилася надати мені інформацію.

Синонимы

відмовитися

Eine Handlung, eine Aussage oder die Zusammenarbeit nicht ausführen oder nicht leisten.

Не виконувати чи не здійснювати дію, висловлювання або співпрацю.

нейтральное

☞ Часто вживається в контексті права чи обов’язків.

Der Zeuge verweigerte die Aussage.

— Свідок відмовився давати показання.
Er hat die Zusammenarbeit komplett verweigert.

— Він повністю відмовився від співпраці.

Антонимы

відмовитися

Gegen etwas protestieren oder sich einer Sache widersetzen.

Протестувати проти чогось або чинити опір чомусь.

нейтральное

☞ Часто вживається у виразі «відмовитися від чогось» (наприклад, від виконання обов’язків).

Die Soldaten verweigerten den Dienst.

— Солдати відмовилися виконувати обов’язки.

verweigernd	Präsens
verweigert	Perfekt