wehren — WBuch

§Значения

захищатися

Sich gegen einen Angriff oder eine Gefahr verteidigen.

Захищатися від атаки або небезпеки.

нейтральное

Er konnte sich gegen den Angreifer kaum wehren.

— Він ледве міг чинити опір нападнику.
Die Soldaten wehren sich tapfer.

— Солдати хоробро чинять опір.

Синонимы

відбивати, відганяти

Einen rechtlichen Anspruch oder eine Klage abwehren oder entkräften.

Відбити або спростувати юридичну вимогу чи позов.

терминологическое

☞ Часто вживається в юридичному контексті.

Die Anwältin hat die Vorwürfe erfolgreich gewehrt.

— Адвокатка успішно відбила всі звинувачення.

Антонимы

чинити опір

Einen Widerstand leisten oder sich gegen etwas zur Wehr setzen.

Чинити опір або захищатися від чогось.

возвышенное

захищатися

Sich gegen einen Angriff, eine Gewalt oder eine Ungerechtigkeit zur Wehr setzen.

Чинити опір атакі, насильству або несправедливості.

нейтральное

Das Opfer konnte sich nicht gegen den Angreifer wehren.

— Жертва не змогла чинити опір нападнику.
Er wehrt sich mutig gegen die Gewalt.

— Він мужньо чинить опір насильству.

протестувати, заперечувати

Widerspruch einlegen oder argumentativ gegen eine Behauptung vorgehen.

Подати заперечення або аргументовано заперечити яке-небудь твердження.

нейтральное

Sie wehrt sich gegen die Vorwürfe der Korruption.

— Вона заперечує звинувачення у корупції.
Der Anwalt wehrte sich gegen die neue Regelung.

— Адвокат протестував проти нового положення.

Антонимы

чинити опір, боротися проти

Sich gegen eine körperliche oder psychische Einwirkung abstreben oder dagegen ankämpfen.

Намагатися протистояти фізичному або психічному впливу чи боротися з ним.

нейтральное

Er wehrt sich vergeblich gegen die Versuchung.

— Він марно опирається спокусі.
Sie hat sich lange gegen die Veränderung gewehrt.

— Вона довго опиралася змінам.

wehrend	Präsens
gewehrt	Perfekt