strafen — WBuch

§Значения

карати

Jemanden für eine Tat bestrafen oder eine Strafe verhängen.

Покарати когось за вчинок або накласти на нього покарання.

нейтральное

Der Richter wird den Dieb hart strafen.

— Суддя суворо покарає злодія.
Sie hat den Jungen für seine Lügen gestraft.

— Вона покарала хлопця за його брехню.

Синонимы

карати (доля/природа)

Ein Schicksal oder eine Naturgewalt wirkt auf jemanden ein.

Доля або сила природи впливає на когось.

возвышенное

☞ Часто у значенні «доля карає когось».

Das Schicksal hat ihn grausam gestraft.

— Доля жорстоко покарала його.
Die Natur straft die Menschen oft für ihre Gier.

— Природа часто карає людей за їхню жадібність.

Антонимы

карати себе

Sich selbst für etwas bestrafen oder sich zur Strafe etwas entziehen.

Карати себе за щось або позбавляти себе чогось як покарання.

нейтральное

☞ Переважно узворотне: себе карати.

strafend	Präsens
gestraft	Perfekt